Експертний висновок

кафедри методики викладання російської мови та світової літератури

НПУ імені М.П.Драгоманова

щодо проекту програми «Світова література» (5-9 класи)

         У результаті аналізу і обговорення проекту програми зі світової літератури для 5-9 класів викладачами кафедри методики викладання російської мови та світової літератури  були зроблені такі висновки.

1. Пропонована програма зі світової літератури є неоднозначним за своєю цінністю документом.

2. Серед позитивних аспектів проекту відзначимо такі:

   - прагнення авторів програм осучаснити курс світової літератури в школі;

   - спрямованість програми на реалізацію українознавчого та культурологічного підходів до викладання світової літератури;

   - націленість на використання елементів компаративістики і перекладознавства;

-  наявність варіативного підходу до вивчення творів сучасної літератури;

- повернення до програм творів, які є важливими в особистісному зростанні учнів та пройшли тривалу апробацію в умовах школи (наприклад, А.Азімов «Фах», О.Уайльд «Хлопчик-зірка», арабська казка «Синдбад-мореплавець»);

- вилучення із програм деяких творів, які не відповідають віковим особливостям учнів (Данте «Божественна комедія», Боккаччо «Декамерон», окремі твори лірики ваґантів, зокрема «Безтурботна пісня» («Геть книжки виснажливі…»), Анакреонт «Золотоволосий Ерот» та деяких інших).

- введення до програм нових творів, що мають велику суспільну актуальність (Ф.Шиллер «Ода до радості» (гімн Євросоюзу), Р.Акутагава «Павутинка»).

3. Слід вказати на істотні недоліки проекту програми. Серед них звернемо увагу га такі:

-  значне перевантаження програми, що виявляється у кількох аспектах:

* кількість творів для вивчення (наприклад, у 5 класі передбачається вивчення близько  24 творів);

* великий обсяг творів для читання в кожному класі;

* значний масив  теоретико-літературних понять, які мають засвоїти учні (наприклад,  у 8 класі  під час теми «Вступ» (2 години) пропонується для засвоєння 6 понять);   

  - невідповідність виділених годин на вивчення запропонованого матеріалу (наприклад,  у 6 класі на вивчення 27 міфів передбачається 6 годин). Зазначимо, що це є істотним порушенням фундаментальних положень методичної науки, згідно з якими учні основної школи (особливо 5-6 класів) мають обов’язково читати художні твори безпосередньо на уроці;

- невідповідність певних творів, запропонованих до текстуального вивчення, віковим особливостям сприйняття  учнів, що є також суттєвим порушенням основних положень методичної науки (наприклад, твори соціальної фантастики в 5 класі, поезія М.Басьо в 6 класі, оповідання. Г.Маркеса «Стариган з крилами» в 7 класі);

- порушення важливих дидактичних принципів доступності та посильності навчання під час вивчення теоретико-літературних понять. Наприклад,  для засвоєння учнями у 5 класі, що, як відомо, є «наївними реалістами», пропонуються поняття пафос, авторська позиція, а школярі 8 класу вже на вступних уроках мають засвоїти такі складні дефініції,  як літературний напрям, літературна течія та ін.;

- вилучення апробованих творів, важливих для літературного розвитку учнів, зокрема «Маленький принц» А. де Сент-Екзюпері, «Мауглі» Дж.Р.Кіплінга, твори Гомера, «Герой нашого часу» М.Лермонтова);

 - порушення принципу репрезентативності, що є основоположним у доборі програмового матеріалу, зокрема  казки народів світу (5 клас) представлені 4 східними та 1 російською казками). Також не є репрезентативними для курсу світової літератури твори Г.Державіна, В.Кочеткова, В.Гаршина, Л.Потер та інших);

 -  не знайшло необхідного методичного висвітлення заявлене в програмі спрямування на реалізацію методологічно важливих підходів (українознавчого, компаративного, культурологічного). Зокрема, не конкретизовано зміст відповідних програмових рубрик. Анотації програмових тем почасти носять загальний, неконкретний характер;

 - окремі твори, що пропонуються для текстуального вивчення, не забезпечені якісними україномовними перекладами;

 - запропоновано малу кількість творів до вивчення напам’ять (наприклад, у 5 класі передбачається вивчення 2-х творів, у 6 – 3-х);

 - представлена ціла низка нових творів, доступ до яких ускладнений у зв’язку з їх відсутністю в бібліотеках та інтернет-джерелах;

 - наявні недоліки в розподілі програмового матеріалу за розділами:

малі жанри фольклору (5 клас) потрапили до розділу «Вступ», а не «Фольклор народів світу», до якого варто було б долучити і казки народів світу;

* твори Пушкіна та Лермонтова однозначно віднесено до розділу «Романтизм», що не відповідає художній сутності    багатьох із них.

* твори Пушкіна та Лермонтова однозначно віднесено до розділу «Романтизм», що не відповідає художній сутності    багатьох із них.

Зважаючи на викладені зауваження, зазначимо, що проект програми зі світової літератури ще потребує ґрунтовного доопрацювання та врахування вищезазначених зауважень, і тільки після того може бути запроваджений у шкільну практику викладання світової літератури.

Висновок обговорений і затверджений на засіданні кафедри методики викладання російської мови та світової літератури НПУ імені М.П.Драгоманова (протокол №8 від 04.04.2012).