Риторика та неориторика дискурсивних практик (інформація для студентів)

Деталі

Батьківська категорія: Навчальні дисципліни

Створено: Вівторок, 22 січня 2019, 11:07

Останнє оновлення: Четвер, 13 травня 2021, 14:35

Опубліковано: Вівторок, 22 січня 2019, 11:07

Автор: Методист

Перегляди: 1173

«Риторика та неориторика дискурсивних практик»

Курс за вибором студентів майбутнього 2 курсу

(автор та викладач – Ю.М.Холодна, к.п.н., доц.)

     Розум (логос)

  щИрість (етос)

     Творчість (винайдення ідей)

     Оратор (гуманіст, що бореться за світло словом)

     Радість (позитивний, неагресивний світогляд)

    сИла (прийняття і воля)

     Краса (пафос)

 блАгодать (щастя від обміну думками і почуттями)

Риторика – теорія ораторського мистецтва, наука, історія якої сягає понад ХХV століть, протягом яких вона переживала як високі злети, так і важкі часи занепаду, завоювала всесвітнє визнання і особливу актуальність у ХХІ столітті.

Історія риторики поділяється на два головні етапи:

1. Класична риторика (ХІV ст. до н. е. — середина XІX ст.).

2. Неориторика (з середини XX  ст. до нашого часу)

Неориторика зосереджена на аналізі дискурсивних (мовленнєвих) практик, внутрішньо лінгвістичних і позалінгвістичних параметрів комунікації, пов’язаних із мовою, мисленням, культурою загалом.

Інтегруючи в собі змістовні компоненти таких наук як філософія, логіка, психологія, лінгвістика, етика, естетика, сценічна майстерність, літературознавство, вона розвиває цілу систему особистісних якостей людини, здатної до переконуючої комунікації та самореалізації в суспільстві: культуру мислення, мовлення, поведінки, спілкування, виконавської майстерності, систему моральних цінностей тощо.

У ході курсу студенти опанують уміння:

–        самостійно готуватися до виступу (визначати тему, ідею, мету, завдання, жанр, стиль висловлювання, відбирати і вивчати літературу за темою, складати план (ланцюжок ключових слів) і текст промови, упорядковувати аргументи і докази, добирати точні й образні вирази, поетичні засоби, удосконалювати написане, вчити його напам’ять);

–        виступати впевнено, захоплено, переконуюче, висловлюватись правильно, стисло, ясно, логічно, дотримуватися послідовності й цілісності, стверджувати оптимістичну думку, використовувати засоби логіко-емоційної виразності (наголоси, темп, інтонацію, паузи, тон голосу), досконало володіти мовленнєвим апаратом (диханням, голосом, дикцією), поводитися впевнено, розкуто, природно, відповідно до змісту висловлювання, використовувати природні невербальні засоби (рухи, позу, жести, міміку), наочність;

–        встановлювати контакт із аудиторією, ураховуючи її особливості;

–        вести ефективну, конструктивну бесіду на будь-яку тему з кола зацікавлень культурної, високоосвіченої людини, володіти полемічним мистецтвом, культурою діалогу та полілогу (диспут, полеміка, дискусія) й етикою оратора;

–        аналізувати виступи з погляду доцільності й реалізації поставленої мети, підготувати майбутнього вчителя-філолога до роботи з учнівською аудиторією, навчити виступати, переконувати, захоплювати засобами слова, вести конструктивний діалог і полілог.

Більше про курс див. тут (заходьте з корпоративного акаунта!!!): https://metod.fif.npu.edu.ua/2012-11-05-17-23-24/35-ritorika-ta-neoritorika-diskursivnikh-praktik

Дитяча література зарубіжних країн (інформація для студентів)

Деталі

Батьківська категорія: Навчальні дисципліни

Створено: Середа, 31 березня 2021, 05:29

Останнє оновлення: Неділя, 11 квітня 2021, 17:07

Опубліковано: Середа, 31 березня 2021, 05:29

Автор: Методист

Перегляди: 188

 «Дитяча література зарубіжних країн»

Курс за вибором студентів майбутнього 2 курсу ВВ2.1.02

Чому варто обрати цей курс?

«Дитяча література? Навіщо вона нам? Ми вже давно не діти», – так може подумати будь-хто з Вас. Дійсно, Ви дорослі, адже свідомо обрали професію вчителя, у тому числі вчителя зарубіжної літератури.

За діючою шкільною програмою із зарубіжної літератури (5-7 кл) більше 80 % – це твори дитячої літератури. Чи потрібно вчителю знати предмет, який він готується викладати?

«А навіщо мені дитяча література, якщо я планую викладати іноземну мову?», – зауважите Ви. Але хіба вчителю іноземної мови не потрібно знати своїх учнів? Потрібно. І тут Вам знову на допомогу дитяча література – своєрідна психологія дитинства в художніх образах, яка розкаже про дітей більше, ніж будь-який підручник з психології. Наприклад, ви зможете зрозуміти, чому діти різного віку обожнюють таких «неправильних» героїв, як Том Соєр, Карлсон чи Гаррі Поттер.

Зображуючи світ дитинства, дитячі письменники намагаються знайти відповіді на багато важливих питань: Яким мають бути батьки? Чи всі дорослі можуть виховувати дітей? Якими мають бути школа, вчителі? та ін.

Хороша дитяча література (а саме таку ми будемо вивчати) завжди двоадресна: вона звертається водночас і до дітей, і до дорослих. «Мауглі», «Аліса...», «Мері Поппінс», «Вінні Пух...», «Пеппі Довгапанчоха», «Мумі-тролі», «Чарлі та шоколадна фабрика» – багатопланові твори, їх цікаво читати і вони спонукають до роздумів не тільки на «дитячі» теми.

Дитяча література – це та платформа, на якій завжди можуть зустрітися і діти, і дорослі.

До зустрічі на нашому курсі! 

P.S. Більше про курс див. тут (заходьте з корпоративного акаунта!!!): https://metod.fif.npu.edu.ua/2012-11-05-17-23-24/47-dytiacha-literatura-zarubizhnykh-krain

Фестиваль відеопоезії

Деталі

Батьківська категорія: Кафедра

Створено: П'ятниця, 05 березня 2021, 10:50

Останнє оновлення: П'ятниця, 05 березня 2021, 10:54

Опубліковано: П'ятниця, 05 березня 2021, 10:50

Автор: Методист

Перегляди: 103

Творча акція до знаменних подій лютого

Деталі

Батьківська категорія: Кафедра

Створено: Четвер, 04 березня 2021, 09:15

Останнє оновлення: Четвер, 04 березня 2021, 12:28

Опубліковано: Четвер, 04 березня 2021, 09:15

Автор: Методист

Перегляди: 158

ЛЮТНЕВА ТВОРЧА АКЦІЯ СТУДЕНТІВ ФІФ

Із кожним роком все більше українців долучаються до відзначення двох важливих і споріднених у часі календарних подій: Дня Героїв Небесної Сотні (20 лютого) та Міжнародного дня рідної мови (21 лютого). Перший із них занурює нас у важкі спогади, пов’язані з трагічними подіями на Майдані Незалежності в Києві та інших місцях України взимку 2013-2014 рр., розстрілом мирних протестувальників та Перемогою Революції Гідності, що стала шансом для України остаточно позбутися колоніальних пут й стати на шлях стабільного цивілізаційного розвитку. Це день вшанування пам’яті наших Героїв, що віддали життя за оновлену Україну – вільну, квітучу, незалежну, щасливу…

 Другий день нагадує нам про цінність для кожного етносу й кожної людини у світі рідної (материнської) мови. Про красу й милозвучність української мови – мови нашого Роду. А також про діячів культури та простих українців, які багато років і століть плекали українську мову, здійснювали супротив владі колонізаторів у її намаганні знищити нашу мову або ж звести її до рівня діалекту. А ще – про те, що й за мову українську в числі іншого гинули наші Герої в січні-лютому 2014 року. Усі пам’ятаємо відео, на якому Сергій Нігоян читає фрагмент із поеми Тараса Шевченка «Кавказ» (URL: https://cutt.ly/QlNQxwH):

І вам слава, сині гори,

Кригою окуті.

І вам, лицарі великі,

Богом не забуті.

Борітеся — поборете,

Вам Бог помагає!

За вас правда, за вас слава

І воля святая!

Тож логічним кроком для викладачів кафедри методики викладання світової літератури став заклик до студентів факультету іноземної філології долучитися до творчої акції на честь наших «лицарів великих» та нашої української мови. У Фейсбуці було створено дві загальнодоступні групи: «Пам’яті Героїв Небесної Сотні» (URL: https://www.facebook.com/groups/1427896067602186) і «21 лютого – Міжнародний день рідної мови» (URL: https://www.facebook.com/groups/253476179665293) та запропоновано студентам розробити власний творчий проєкт і самостійно розмістити його в обраній групі. 

У творчій акції взяла участь група небайдужих і натхненних мистецтвом студенток 1-3 курсів. Панянки представили свої роботи різних жанрових форм та напрямків мистецтва:

І. Відеопоезія:

vОльга-Валентина Лукій (37 іс): декламація вірша Дмитра Білоуса «Якщо з українською мовою…». URL: https://www.facebook.com/100012114249983/videos/1109697546110710; виразне читання поезії Дж.Г.Байрона «Коли сниться мені, що ти любиш мене…» у перекладі Лесі Українки (до 150-річного ювілею української письменниці). URL: https://www.facebook.com/100012114249983/videos/1111603169253481.

vТаїсія Серіндаг (11 аа): декламація вірша Володимира Сосюри «Рідна мова». URL:https://www.facebook.com/100027029786115/videos/561228441454810.

vАліна Сігепій (201 анн), Маріанна Бендра (26 н), Єлизавета Палкіна (202 анф): промова й декламація вірша Василя Старостенка «Моє холодне серце обливається сльозами» (до Дня Героїв Небесної Сотні). URL: https://www.facebook.com/groups/1427896067602186 (допис від 27 лютого) та на YouTube: https://cutt.ly/zl9uDMt; виразне читання поезії Володимира Сосюри «О мова моя!»: https://cutt.ly/DlMCIlv.

vВалерія Берт (37 іс): декламація вірша Дж.Г.Байрона «Коли сниться мені, що ти любиш мене…» у перекладі Лесі Українки  (до 150-річного ювілею української письменниці). URL: https://www.facebook.com/100006358324574/videos/2956165021272080.

ІІ. Вірші:

vЮлія Литвин (24 фр): «Холодна та голодна прийшла до нас війна…». URL: https://www.facebook.com/groups/1427896067602186 (допис від 17 лютого.

vІрина Рацин (31 ау): «Сидить щодня вона одна…» (до Дня Героїв Небесної Сотні). URL: https://www.facebook.com/groups/1427896067602186 (допис від 20 лютого).

vСофія Проскуріна (31 ат): «Як люблю я рідну мову». URL: https://www.facebook.com/photo?fbid=1463222357403325&set=gm.255838289429082

vКатерина Зень (31 ау): «Як гриміли гармати…», «В нелегкий час, в хвилини горя…, «Однострій військовий одягнувши…» (До Дня Героїв Небесної Сотні» URL:https://www.facebook.com/groups/1427896067602186 (дописи від 18 лютого); «Від деконструкції до серця» (до Дня рідної мови). URL: https://www.facebook.com/groups/253476179665293(допис від 22 лютого).

vНіна Холод (301 анн): «Завмерло все у цей зимовий час…» (До дня Героїв Небесної Сотні). URL: https://www.facebook.com/groups/1427896067602186(допис від 21 лютого); «Як люблю я рідну мову…». URL: https://www.facebook.com/photo?fbid=2830150140635873&set=gm.257560089256902

ІІІ. Проза:

vКатерина Віннікова (21 ат): власний есей про українську мову. URL: https://www.facebook.com/groups/253476179665293(допис від 21 лютого).

vВікторія Лавроненко (21 ат): власний есей на честь Героїв Небесної Сотні. URL:https://www.facebook.com/groups/1427896067602186 (допис від 25 лютого).

vГанна Проча (21 ат) власний есей «Назавжди в наших серцях» (до Дня Героїв Небесної Сотні). URL: https://www.facebook.com/groups/1427896067602186(допис від 25 лютого).

ІV. Переклади:

vАнгеліна Юрків (31 п): власний переклад вірша Евана Джонса «Давай поговоримо, мово…» (Evan Jones "Language, talk to me")  URL: https://www.facebook.com/groups/253476179665293 (допис від 21 лютого).

V. Плакати:

vКатерина Віннікова (21 ат): власний плакат до Дня рідної мови. URL: https://www.facebook.com/photo?fbid=940040243470705&set=gm.255898632756381

VІ. Пісні:

vІрина Рацин (31 ау): виконання пісні на честь Героїв Небесної Сотні «Над землею тумани» (слова Алли Бінцаровської, музика Сергія Родько; пісня з репертуару гурту «Струни серця»). URL: https://www.facebook.com/ira.ratsyn/videos/815870822334045.

VІІ. Презентації:

vАнна Шаповалова та Сасюк Аліна (11 ау): мультимедійні презентації «А чи ви знали, що…?» (до 150-річного ювілею Лесі Українки) та «Зміни у новому правописі, які обов’язково вас здивують» (до Міжнародного дня рідної мови).

Цьогорічна творча акція на честь Героїв Небесної Сотні та рідної (материнської) мови не була конкурсом чи змаганням, а лише виявом пошани, вдячності та любові, свідченням активної громадянської позиції та чутливого серця кожної авторки. Однак варто зазначити, що найбільшу підтримку читачів Фейсбуку отримала робота студентки Ольги-Валентини Лукій (37 іс) – відеодекламація вірша Дмитра Білоуса «Якщо з українською мовою…»  (станом на 4.03.21 – майже 300 лайків і  понад 1400 поширень! Далі буде!!!). 

Приємним сюрпризом для учасників творчої акції стали роботи доцента кафедри методики викладання світової літератури  Юлії Миколаївни Холодної:  декламація вірша Лесі Українки «Жіночий портрет» (до 150-річного ювілею письменниці). URL:  https://www.facebook.com/volnytsia/videos/4164731526893732, а також промовисте виконання української народної пісні «При долині кущ калини…». URL: https://cutt.ly/KlM4SHw.

Дякуємо всім учасникам творчої акції за небайдужість до актуальних подій нашого українського життя! Залишайтеся такими завжди! Бажаємо вам нових творчих злетів та досконалих творінь!!!

Лесі Українці - 150

Деталі

Батьківська категорія: Кафедра

Створено: П'ятниця, 26 лютого 2021, 06:14

Останнє оновлення: П'ятниця, 26 лютого 2021, 18:20

Опубліковано: П'ятниця, 26 лютого 2021, 06:14

Автор: Методист

Перегляди: 166

ЮВІЛЕЮ ВЕЛИКОЇ ДОНЬКИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ

Будуть приходити люди,

вбогі й багаті, веселі й сумні,

радощі й тугу нестимуть мені,

їм промовляти душа моя буде.

Я обізвуся до них

шелестом тихим вербової гілки,

голосом ніжним тонкої сопілки,

смутними росами з вітів моїх.

    Леся Українка. «Лісова пісня»

24 і 25 лютого лекції докторки пед. наук, професорки Жанни Валентинівни Клименко з методики викладання зарубіжної літератури (3 курс, філологи) були присвячені ЛЕСІ УКРАЇНЦІ – НАШІЙ ВЕЛИКІЙ СПІВВІТЧИЗНИЦІ, яка відкривала і продовжує відкривати Україну світові, а світ – Україні. Мова йшла про ребрендинг образу письменниці, про її багатий перекладацький світ, про важливість дослідження теми «Леся Українка і зарубіжні літератури».

Також було представлено цікаві проєкти та ідеї, втілені до ювілею. Жанна Валентинівна розказала студентам про справді грандіозну історичну подію в царині вітчизняної культури – публікацію 14-ТОМНОГО НЕЦЕНЗУРОВАНОГО АКАДЕМІЧНОГО ВИДАНННЯ ТВОРІВ ЛЕСІ УКРАЇНКИ, репрезентувала 8-й том видання (ПЕРЕКЛАДИ). Надзвичайно важливо, що електронна версія 14-томника вже доступна для завантаження безкоштовно, є у вільному доступі на сайті Інституту книги: https://ubi.org.ua/uk/activity/tvory-lesi.

Напередодні ювілею і Міжнародного дня рідної мови студентам було запропоновано записати відео з читанням перекладів Лесі Українки і розмістити його у фейсбуці. А в продовження лекції – ознайомитися з добіркою нових матеріалів про Лесю Українку (статей, візуалізаційних зразків тощо), які можуть надихнути їх на створення власних цікавинок, присвячених великій письменниці і перекладачці.

До 150-річного ювілею ЛЕСІ УКРАЇНКИ.

Поезію Джорджа Гордона Байрона "Коли сниться мені, що ти любиш мене…" в перекладі Лесі Українки декламує Валерія Берт, студентка 37 ІС групи. Послухати виконання вірша можна у ФБ-групі «21 лютого – Міжнародний день рідної мови» за такою URL-адресою: https://www.facebook.com/groups/253476179665293 

Культурологічна практика

Деталі

Батьківська категорія: Кафедра

Створено: Четвер, 25 лютого 2021, 11:14

Останнє оновлення: Четвер, 25 лютого 2021, 12:07

Опубліковано: Четвер, 25 лютого 2021, 11:14

Автор: Методист

Перегляди: 261

Культурологічна практика у вирі актуальних подій

19 лютого на факультеті іноземної філології НПУ імені М.П. Драгоманова відбулася настановча онлайн-конференція з культурологічної практики, організована канд. пед. наук, доцентом кафедри методики викладання світової літератури Анжелою Олегівною Мельник.

Цьогоріч культурологічна практика наших студентів проходить під знаком ювілеїв двох світочів української культури – АГАТАНГЕЛА КРИМСЬКОГО (1871 – 1942) та ЛЕСІ УКРАЇНКИ (1871 – 1913). Анжела Олегівна запропонувала студентам взяти участь у флешмобах, присвячених цим ювілеям, і розмістити свої активності у фейсбук-групі «Новинки культурологічної практики», а також на особистих сторінках соціальних мереж під хештегами #ШануємоАгатангела та #ШануємоЛесю.

У конференції також взяли участь доктор пед. наук, професор Жанна Валентинівна Клименко та старший викладач кафедри Оксана Костянтинівна Бицько. Остання, зокрема, закликала студентів долучитися до вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні і відзначення Міжнародного дня рідної мови.

Дякуємо Анжелі Олегівні за цікаву і видовищну конференції!  Бажаємо студентам плідної культурологічної практики! Долучаймося до відзначення важливих подій та вшанування яскравих особистостей нашого рідного українського світу! 

Флешмоб до ювілею Лесі Українки

Деталі

Батьківська категорія: Кафедра

Створено: Середа, 24 лютого 2021, 19:07

Останнє оновлення: Вівторок, 02 березня 2021, 06:55

Опубліковано: Середа, 24 лютого 2021, 19:07

Автор: Методист

Перегляди: 167

Флешмоб до 150-річного ювілею Лесі Українки

#GlobalLesyaUkrainka2021 #Ukraine #Kyiv #ЛесяУкраїнка

Підтримуємо міжнародний флешмоб, започаткований Новоград-Волинським літературно-меморіальним музеєм Лесі Українки. Мета флешмобу – вшанувати Велику Українку, показавши пам’ятні місця її перебування в різних куточках світу.

Музей Лесі Українки, м. Київ (5 квітня 2019 р.).

На фото – учасники Всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні проблеми мовно-літературної освіти в середній та вищій школах» (організатори – кафедра методики викладання світової літератури, кафедра методики викладання іноземних мов НПУ імені М.П.Драгоманова, УОВЦ «Оріон») під час екскурсії "Дорога до Лесі" (з відвідуванням Музею Лесі Українки).

Щиро дякуємо за надзвичайно цікаву подорож у світ Лесі Українки завідувачці музею Ірині Щукіній!

 На фото: доктор пед. наук, проф. Леся Мірошниченко.

***

#GlobalLesyaUkrainka2021 #Ukraine #Lutsk #ЛесяУкраїнка

Музей Лесі Українки Волинського національного університету імені Лесі Українки (м. Луцьк, 25 листопада 2008 р.).

На фото – викладачі НПУ імені М.П. Драгоманова, КНУ імені Т.Шевченка, КОІППО імені В. Сухомлинського (зліва направо): старший викладач В.Сова, доцент А.Мельник, професор Ж.Клименко, старший викладач І.Долгінінська, професор Л.Дядечко, доцент І.Небеленчук, доцент О.Костюк. 

Велика подяка за незабутню екскурсію завідувачці музею Тетяні Данилюк!

На фото – доктор пед. наук, професор Ж. Клименко.

Запрошуємо на конференцію!

Деталі

Батьківська категорія: Кафедра

Створено: Четвер, 14 січня 2021, 14:27

Останнє оновлення: Субота, 06 лютого 2021, 10:23

Опубліковано: Четвер, 14 січня 2021, 14:27

Автор: Методист

Перегляди: 177

Міністерство освіти і науки України

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

Факультет іноземної філології

Кафедра методики викладання світової літератури

Кафедра методики викладання іноземних мов

Український освітянський видавничий центр «Оріон»

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

Шановні колеги!

Запрошуємо Вас до участі в ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми мовно-літературної освіти в середній та вищій школах», яка проводитиметься 29-30 квітня 2021 року в дистанційному форматі на базі факультету іноземної філології НПУ імені М. П. Драгоманова.

Проблематика конференції:

    1. Сучасні наукові концепції вивчення мов і літератур у середній та вищій школах.

    2. Дослідження історії методики навчання мов та літератур в Україні.

    3. Особливості дистанційного навчання мов і літератур у закладах середньої та вищої освіти.

    4. Вітчизняна мовно-літературна освіта як засіб формування національної свідомості українців. 

    5. Інноваційні технології у викладанні мов і літератур.

    6. Особливості вивчення мов і літератур у цифрову епоху.

    7. Особливості вивчення рідної та іноземних мов у культурних реаліях України.

    8. Аналіз та інтерпретація художнього твору: традиції та інновації.

    9. Міжпредметна взаємодія в процесі вивчення мов і літератур у середній та вищій школах.

Робочі мови конференції: українська, англійська, французька, іспанська, італійська, китайська, японська, арабська, турецька, кримськотатарська, російська, польська.

            У межах конференції заплановано майстер-класи від провідних учителів України. Матеріали конференції будуть рекомендовані до друку у фахових періодичних виданнях.

            Для участі в конференції необхідно подати електронною поштою заявку (зразок додається) до 15 березня 2020 року. Заявки надсилати в окремих файлах, названих за зразком: Іваненко_Харків.

   Адреса оргкомітету та контактні телефони: 01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, 8/14, факультет іноземної філології Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова:

• §  кафедра методики викладання світової літератури (кім. 6-8), e-mail: kmvsl_fif@npu.edu.ua; +38(096)5449663 (Оксана Костянтинівна Бицько – ст. викл., відповідальний секретар оргкомітету конференції);

  §  кафедра методики викладання іноземних мов (кім. 5-9), e-mail: kmvim_fif@npu.edu.ua+38(067)6837394 (Анастасія Юхимівна Вітченко, доц., відповідальний секретар оргкомітету конференції).

ЗАЯВКА

учасника ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції

«Актуальні проблеми мовно-літературної освіти в середній та вищій школах» (29-30 квітня 2021 р.) 

Із повагою - оргкомітет конференції

Вітаємо із захистом дисертації!

Деталі

Батьківська категорія: Кафедра

Створено: Понеділок, 28 грудня 2020, 12:35

Останнє оновлення: Четвер, 22 квітня 2021, 19:01

Опубліковано: Понеділок, 28 грудня 2020, 12:35

Автор: Методист

Перегляди: 182

Кафедра методики викладання світової літератури НПУ імені М.П.Драгоманова вітає СВІТЛАНУ ЮРІЇВНУ ГАРНУ та її наукового керівника – докт. пед. наук, проф. ОЛЕНУ ОЛЕКСАНДРІВНУ ІСАЄВУ – із захистом дисертаційного дослідження на актуальну для нашого сьогодення та майбуття тему «МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ У СТАРШІЙ ШКОЛІ З ВИКОРИСТАННЯМ ТЕХНОЛОГІЙ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ». Офіційні опоненти: докт. пед. наук,  доц. Галина Олександрівна Островська, канд. пед. наук, доц. Світлана Іванівна Сафарян. Захист відбувся 23 грудня 2020 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Миколаївського національного університету імені В.О.Сухомлинського. 

Бажаємо пані Світлані й надалі освітлювати нові шляхи викладання в школі творів світового красного письменства!  Героям слава! 

Всеукраїнський конкурс-захист МАН України (2020 р.)

Деталі

Створено: П'ятниця, 04 грудня 2020, 17:36

Останнє оновлення: П'ятниця, 04 грудня 2020, 18:44

Опубліковано: П'ятниця, 04 грудня 2020, 17:36

Автор: Методист

Перегляди: 156

ПІДСУМКИ ТА НОВАЦІЇ ФІНАЛЬНОГО ЕТАПУ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО КОНКУРСУ-ЗАХИСТУ МАН УКРАЇНИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 2020 р.

Молодість підвищує ціну талантів.

Франсуа Вольтер

Дистанційна форма проведення, відсутність контрольної роботи із фахової дисципліни, комплексний підхід до оцінювання наукових проєктів, антиплагіатна перевірка – цими та іншими новаціями відзначився цьогорічний конкурс-захист науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України.

Фінальний етап конкурсу відбувся 5-8 листопада 2020 року в місті Києві. Цього року журі різних секцій працювали в Міжнародному виставкому центрі, а учні-члени МАН презентували свої наукові проєкти дистанційно. До складу журі секції зарубіжної літератури увійшли такі українські науковці: Ісаєва Олена Олександрівна, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри методики викладання світової літератури НПУ ім. М.П. Драгоманова (голова журі); Клименко Жанна Валентинівна,  доктор педагогічних наук, професор кафедри методики викладання світової літератури НПУ ім. М.П. Драгоманова; Мельник Анжела Олегівна,  кандидат педагогічних наук, доцент  кафедри методики викладання світової літератури НПУ ім. М.П. Драгоманова;  Давидюк Людмила Володимирівна,  кандидат педагогічних наук, доцент, професор кафедри методики викладання світової літератури НПУ ім. М.П. Драгоманова; Волинець Ірина Миколаївна, кандидат педагогічних наук, доцент, старший викладач  кафедри педагогіки і психології  дошкільної та початкової освіти Комунального закладу вищої освіти Київської обласної ради «Білоцерківський гуманітарно-педагогічний коледж».

 На фото (зліва направо): проф. Л.В.Давидюк, доц. А.О.Мельник, проф. О.О.Ісаєва, проф. Ж.В.Клименко.

Учнівські наукові проєкти аналізувалися за міжнародними стандартами. Усім учасникам необхідно було підписати декларацію академічної доброчесності й пройти перевірку тексту свого дослідження на плагіат. Зазначена перевірка здійснювалася за допомогою онлайн-сервісу пошуку плагіату Unicheck та засвідчила доволі високі відсотки оригінальності представлених текстів.

Для максимально ефективної підготовки конкурсантів до захисту своїх проєктів в режимі онлайн представники Наукового центру МАН України підготували змістовні та яскраві інформаційні плакати. Бажаючі можуть ознайомитися з ними на офіційному сайті МАН України за цим покликанням: http://man.gov.ua/ua/activities/competition_protection/next-year/instruction.

Тематика наукових проєктів учнів-членів МАН традиційно порадувала своїм різноманіттям. Особлива увага учнів була спрямована на твори сучасної літератури, що знайшло відображення в таких роботах: «Гетеротопії в повісті Е.- Е. Шмітта «Оскар і рожева пані» Новосада Давида з Волинської обл., «Реальний та оніричний світи в особистісному світосприйнятті героїв (на прикладі романів Д. Матіяш та К. Бйорнстада)» Остапчук Анастасії з Донецької обл., «Особливості постмодерністського художнього мислення Джона Фаулза (на прикладі роману «Колекціонер»)» Квасній Софії з Івано-Франківської обл., «Антиутопічна модель буття в сучасному європейському романному дискурсі: «Сліпота» Жозе Сарамаго і «Помирана» Тараса Антиповича»  Желейкіної Ірини з Полтавської обл., «Художні особливості роману Дженні Ерпенбек «Прокляття дому»  Кондратюк Аліси з Києва,  «Поетика хронотопу в романі Патріка Модіано «Вулиця темних крамниць» Омельченко Анни з Кіровоградської обл. та інших. У полі зору учасників конкурсу були також інтермедіальні штудії, представлені такими роботами: «Музичний код роману Хуліо Кортасара «Гра в класики» Незвиської Анастасії з Чернівецької обл.; «Візуалізація давньогрецьких богів та їхньої атрибутики крізь призму інтермедіальних студій» Храбрової Ярослави із Запорізької обл., «Темп і категорія руху в романі «Улісс» Джеймса Джойса (епізод «Цирцея»)» Мастєрової Анастасії з Харківської обл. Декілька досліджень було присвячено літературі фентезі, що користується особливим попитом серед сучасних читачів. Це дослідження «Своєрідність фентезійного світу в збірці оповідань А. Сапковського «Відьмак. Останнє бажання»  Стеценко Віталія з Київської обл., «Скандинавська міфологія в англійській та американській літературі жанру фентезі»  Гунька Станіслава з Тернопільської обл., «Відображення індоєвропейської міфології в сучасному фентезі (на прикладі циклу книг «Відьмак» Анджея Сапковського)»  Міннігулової Анни з Херсонської обл. Такому популярному серед молоді явищу як фанфік було присвячено дослідження Дуленко Тетяни з Дніпропетровської обл. («Фанфік як феномен сучасних медіа»). Компаративний підхід до аналізу художніх творів виявляли у своїх дослідженнях Ткачик Катерина з Львівської обл. («Психологічний образ жінки у прозі Юрія Косача та Мілана Кундери (на матеріалі новели «Клубок Аріадни», повісті «Еней та життя інших», роману «Нестерпна легкість буття»)), Погосова Ніна з Миколаївської обл. («Особливості інтерпретації кельтських і скандинавських фольклорно-міфологічних кодів у казках О. Вайльда»), Маховський Тарас із Хмельницької обл. («Добро» і «зло» в англійській літературі: інтертекстуальний діалог вікторіанського та неовікторіанського романів (Ч. Дікенс, А. С. Байєт)) та інші.

Новацією цьогорічного конкурсу став постерний захист наукових проєктів, під час якого відбулося безпосереднє спілкування членів журі з кожним учасником конкурсу. У ході презентації постеру та подальшої співбесіди була можливість з’ясувати не тільки найсуттєвіші результати дослідження конкурсанта, але й наскільки він володіє обраною науковою темою, вміє аргументовано доводити свою позицію.

У межах конкурсу проводився також онлайн-конкурс на кращий постер. Приємно відзначити, що найбільше голосів серед постерів, які готували учні в усіх наукових відділеннях і секціях, набрав постер із зарубіжної літератури Дуленко Тетяни з Дніпропетроської області.

Також новацією цьогорічного конкурсу стала наукова конференція, метою якої стала презентація найвагоміших результатів наукових проєктів перед усіма учасниками.  При цьому виступ на науковій конференції не мав дублювати постерний захист. За результатами виступу конкурсанти мали дати вичерпні відповіді  на запитання аудиторії. Слід зазначити, що практично всі учасники для кращої візуалізації основних результатів свого дослідження підготували цікаві презентації, активно брали участь у дискусії, виявляли свою наукову зрілість і ерудицію. Найбільш активними й успішному на цьому етапі конкурсу стали такі учасники як Мастєрова Анастасія з Харківської обл., Незвиська Анастасія з Чернівецької обл., Желейкіна Ірина з Полтавської області, Погосова Ніна з Миколаївської обл., Новосад Давид з Волинської обл. та інші.

За результатами усіх етапів Всеукраїнського конкурсу-захисту наукових проєктів у секції «Зарубіжна література» 2020 року переможцями стали такі учні-члени МАН:

vІ місце - Мастєрова Анастасія Павлівна (Харківська обл.) -  97,80 б.;

vІІ місце – Незвиська Анастасія  Олександрівна (Чернівецька обл.) -96,15 б.; Желейкіна Ірина Сергіївна (Полтавська обл.) - 96,03 б.; Погосова Ніна Едуардівна (Миколаївська обл.) -  95,90 б.;

vІІІ місце – Новосад Давид Андрійович (Волинська обл.) - 94,25 б.; Кондратюк Аліса Андріївна (м. Київ) -  93,25 б.; Омельченко Анна Юріївна (Кіровоградська обл.) - 89,90 б.; Ткачик Катерина Олександрівна (Львівська обл.) -  87,88 б.

Голова журі відділення літературознавства, фольклористики та мистецтвознавства,  голова журі секції «Зарубіжна література» - доктор педагогічних наук, професор О.О.Ісаєва