Ж.В.Клименко про проєкт Держстандарту

Деталі

ЧОМУ В ПРОЄКТІ ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ЗНИКЛА ЛІТЕРАТУРНА ОСВІТА?

У проєкті нового Державного стандарту базової середньої освіти, оприлюдненому 4 березня 2020 р., фактично зникла літературна освіта. Складається враження, що його автори начебто намагалися замаскувати це зникнення, вписавши у вимоги до учнів, зокрема, і деякі з тих, що стосуються вивчення літератури. Однак аналіз усього матеріалу мовно-літературної галузі Держстандарту свідчить про те, що насправді ці вимоги становлять просто мізер в океані всього, що написано про освіту мовну. Безперечно, добре, що в документі надано величезної ваги вивченню державної мови, рідної та іноземних мов, так має і бути. Водночас незрозуміло, чому проігноровано важливі читацькі вміння й навички, які формуються засобами художньої літератури. І не лише їх, а й національні та загальнолюдські цінності, уявлення про які складаються в ході опрацювання художньої літератури.

Літературна освіта сприяє формуванню гуманістичних поглядів особистості, розвитку критичного мислення, естетичного смаку та уяви, емоційного інтелекту й інтелекту любові, які так потрібні кожній людині в нашому буремному світі. Надзвичайно важливо, що художня література породжує емпатію, яка, за висловом сучасного англійського письменника Ніла Ґеймана, є інструментом, що «збирає людей разом і дає їм змогу поводитись не так, як поводяться самозакохані одинаки»[1]. А як же важливо українцям нині і завжди відчувати силу єдності! Крім того, література розширює світогляд людини, є потужним джерелом національної самоідентифікації та міжкультурної комунікації. Вивчення кращих зразків українського і зарубіжного письменств сприяє не лише пізнанню навколишнього світу, а й самопізнанню особистістю себе. Осмислення художніх творів дає могутній поштовх до фантазування, народження нових ідей, вияву і розвитку творчого начала особистості.  Усі ці якості є важливими як для особистісного зростання, так і для глобального суспільного прогресу. Загальновідомо, що читання художніх творів значною мірою впливає і на збагачення мовлення людини, опанування державною, рідною та іноземними мовами. І що не менш важливо – художня література може бути психологічною підтримкою особистості в складних життєвих ситуаціях.

Слід не забувати про особливу місію української літератури і зарубіжної (як оригінальних шедеврів, так і україномовних перекладних) в духовному поступі нашого народу. Адже саме твори Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Василя Стуса, Йоганна Вольфганга Ґете, Ернеста Гемінґвея, Джорджа Орвелла та багатьох інших відіграли значну роль в історії національного опору тоталітарним системам, насаджуваним російською імперією і радянською владою. По суті художня література в її найкращих зразках стала для українців (і продовжує бути!) засобом боротьби за Незалежність, духовним мечем і щитом українського народу, символом національного відродження. У стандарті варто було б увиразнити, зокрема, і роль української перекладацької школи в цій довготривалій боротьбі. Отже, чи можна під час війни вилучати із Державного стандарту літературну освіту, яка є могутнім чинником виховання учнів? Автори проєкту або не розуміють цього, або навмисно зробили такий крок, аби остаточно знищити обидва шкільні предмети – українську літературу і зарубіжну. Що ж саме про це свідчить?

По-перше, жодного разу в тексті проєкту не зустрічаємо понять УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА і ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА. Тобто в Держстандарті просто не передбачено вивчення конкретно української і конкретно зарубіжної літератур. Адже поняття оригінальна і перекладна не є тотожними попередньо названим складникам літературної освіти. Яка саме оригінальна? Яка перекладна? Значить, будь-хто може розуміти під цими поняттями будь-що, наприклад, ту ж російську літературу. На стратегічній сесії з питань розроблення держстандартів, що відбулася 16 грудня 2019 р., ми з Наталією Рудніцькою вказували на необхідність наявності в проєкті назви цих важливих складників літературної освіти. Також наголошували на потребі розширення  літературного компонента і недоцільності нівелювання значення літературної освіти. Про це ж писали в нашому листі, адресованому генеральному директору Директорату дошкільної та шкільної освіти МОН України Андрію Осмоловському і розробникам проєкту (лист оприлюднено у Фейсбуці 22 грудня 2019 р. у групі «Українська філологічна тріада», його можна побачити за такою адресою: https://www.facebook.com/photo.php?fbid=795398174257247&set=pcb.1185595871646418&type=3&theater&ifg=1Однак наші зауваження були проігноровані колективом стандартотворців. 

По-друге, у розділі «Знання (державна мова, рідна мова (у разі відмінності від державної)» художня література як змістова лінія взагалі відсутня. І лише окремі натяки на вивчення літературних творів знаходимо в змістовій лінії «Текст/медіатекст»: «Літературні твори (оригінальні й перекладні). Роди і жанри літератури. Літературні напрями й течії. Літературно-мистецькі епохи. Художній образ. Емоційний стан і вчинки персонажів, характери. Читацький досвід. Емоційний стан читача. Естетична цінність. Індивідуальний стиль». Це все!

По-третє, у проєкті знівельовано потенціал вивчення художньої літератури у формуванні ключових компетентностей. Наприклад, не вказано на значення її вивчення для формування екологічної компетентності (хоча чимало письменників були і є активними захисниками довкілля), громадянської і соціальної (відомо, що література є потужним джерелом громадянської освіти і скарбницею соціального досвіду людства). Навіть проігноровано роль української і зарубіжної літератур у плеканні культурної компетентності учня, незважаючи на те, що художні твори – це не що інше, як справжні скарбниці культури, і національної, і світової. Обидва літературні курси є ідеологічно важливими україноцентричними предметами, спрямованими на формування української ідентичності учнів і захист незалежної державності України. Де в стандарті увиразнено роль української і зарубіжної літератур у системі національно-патріотичного виховання сучасних учнів?

По-четверте, в ретельно розписаних додатках (на нашу думку, така надмірна деталізація взагалі зайва в Держстандарті, це завдання навчальних програм) не представлено систему знань, умінь і ціннісних орієнтацій, спрямовану на формування літературної компетентності учня, яка є неодмінним складником більш широкої компетентності – читацької. Є лише поодинокі натяки на залучення літературних творів до навчального процесу.По суті додаток спрямовує не на вивчення літератури як такої, а переважно на ілюстрування мовознавчих тем окремими прикладами з художніх творів. Такий підхід певною мірою нагадує події першої половини ХХ століття, коли з 1924 року вивчення української літератури в школах УРСР було спрямоване в русло так званої «комплексної системи». Відповідно до неї, література в школі за тих часів втратила своє значення як окремий предмет, а до художніх творів зверталися лише як до службового матеріалу для ілюстрування суспільствознавчих тем. Автори проєкту, звісно, не зайшли так далеко, але значне переважання мовного компонента галузі над літературним і явно тенденційне формулювання вимог до учнів свідчать про те, що вони не врахували широкий освітній потенціал шкільних літературних курсів.

За результатами експертного обговорення в МОН України (19.02.2020) проєкту Держстандарту базової середньої освіти професори Ольга Ніколенко, Олена Ісаєва, Жанна Клименко підготували правки до мовно-літературної галузі, які було надано робочій групі. 
Ознайомитися з цими правками можна за посиланням:
https://zl.kiev.ua/shhob-ne-zagubyty-hudozhnyu-literaturu-ukrayinsku-zarubizhnu-v-protsesi-osvitnih-reform/?fbclid=IwAR2J1HxqCdDoiEn2Jr9LWScbcQRPNtjtrP0yFJnqETgyT_eKiDW8fh4p2TE Проте ці пропозиції, як і попередні, були фактично проігноровані, із зазначених правок у проєкт потрапив лише дріб’язок.

У результаті з погляду літературної освіти маємо найгірший за часи незалежної України проєкт Держстандарту. Складається враження, що його автори думали насамперед не про збереження кращих вітчизняних традицій та розумне поєднання їх із інноваціями, а про закладення фундаменту для знищення обох літературних предметів та інтеграції в один предмет мови і літератури. Чи не тому в розглядуваному проєкті художня література опинилася на задвірках, як бідна служниця, якій немає місця в храмі шкільної освіти? І чи не тому автори проєкту, хоча і назвали галузь мовно-літературною, фактично проігнорували цінні ресурси літературного компонента, а відповідно і роль шкільного вивчення літератури у формуванні особистості сучасного українського школяра?

Жанна Клименко, доктор педагогічних наук,

професор кафедри методики викладання

світової літератури НПУ імені М.П.Драгоманова

 

 



[1] Ґейман Ніл."Чому наше  майбутнє залежить від читання?". Електронний ресурс. URL: https://uamodna.com/articles/chomu-nashe-maybutne-zalezhytj-vid-chytannya/

   

Авторизація  

   

Відвідувачі  

На сайті 17 гостей та відсутні користувачі

   

Новини  

   

Vinaora Visitors Counter  

1178722
Today
Yesterday
This Week
Last Week
This Month
Last Month
All days
259
319
1857
1165306
2974
14038
1178722

Your IP: 3.210.184.142
Server Time: 2021-05-07 22:05:33
   
© ALLROUNDER

Використання матеріалів сайту можливе лише при згоді адміністрації порталу та активного посилання.
Всі права захищено!

Сайти, які підтримуються службою порталу
НПУ імені М.П.Драгоманова
Факультети
Інженерно-педагогічний факультет :: Історичний факультет :: Факультет іноземної філології :: Факультет інформатики :: Факультет менеджменту освіти та науки :: Факультет мистецтв імені Анатолія Авдієвського :: Факультет педагогіки та психології :: Факультет політології та права :: Факультет природничо-географічної освіти та екології :: Факультет психології :: Факультет соціально-економічної освіти та управління :: Факультет спеціальної та інклюзивної освіти :: Факультет української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка :: Факультет фізичного виховання, спорту і здоров`я :: Факультет філософії та суспільствознавства :: Фізико-математичний факультет
Кафедри
Кафедра педагогчної творчості :: Кафедра педагогіки, теорія та історії педагогіки :: Кафедра методики викладання російської мови та світової літератури :: Кафедра етики та естетики :: Кафедра управління та євроінтеграції :: Кафедра філософії :: Кафедра інформатики
Персональні сайти
Андрущенко В.П. :: Бех В.П. :: Жалдак М.І. :: Борисенко В.Й. :: Франчук В.М. :: Франчук Н.П.
Інші сайти
Асоціація випускників :: Система управління електронними курсами НПУ :: Система управління електронними курсами інституту інформатики :: Система управління електронними курсами інституту інформатики (студенти) :: Простір гуманітарної комунікації :: Лабораторія археологічних досліджень :: Кабінет-музей М.П.Драгоманова :: Україна і становлення конституціоналізму в Європі :: Центр культури. НПУ