Про кафедру

Деталі: Автор: Методист; Опубліковано: 21 лютого 2024; Створено: 21 лютого 2024; Останнє оновлення: 23 лютого 2024; Перегляди: 214

21 лютого, у Міжнародний день рідної мови, докторка педагогічних наук, професорка Жанна Клименко прочитала 3-курсникам лекцію на тему «Розвиток мовлення учнів у процесі вивчення зарубіжної літератури». Майбутні вчителі-філологи мають усвідомлювати, що художнє перекладне письменство, яке вивчається в шкільному курсі зарубіжної літератури, є важливим джерелом збагачення мовлення наших школярів. Адже робота над перекладом стимулює звернення тлумача до всіх скарбів рідної мови, розкриття її потенційних можливостей. Невипадково письменники та вчені-філологи часто радять вчитись точного й тонкого смислового, а також стилістичного відчуття слова не лише на зразках оригінальної літератури, а й на художніх перекладах.

Так, видатна українська перекладознавиця Роксолана Зорівчак зазначала: “Я особисто вважаю дуже добрими посібниками для вдосконалення та ушляхетнення власного мовлення переклади П. Куліша, В. Cамійленка, І. Стешенко, М. Зерова, перекладні антології “Відлуння”, “Друге відлуння” та “Третє відлуння” Г. Кочура, “Від Боккаччо до Аполлінера” М. Лукаша, “Захід і Схід” В. Мисика, повного українського Горація в перекладі А. Содомори, у його ж перекладі Овідієві “Любовні елегії” та “Скорботні елегії”, Гомерові “Іліаду” та “Одіссею” в перекладі Бориса Тена, “Фауст” Й. В. Ґете у перекладі М. Лукаша та в його ж перекладі (з доопрацюванням А. Перепаді) Сервантесового “Дон Кіхота”, “Світовий сонет” Д. Павличка та інші шедеври перекладної літератури” (Зорівчак Р. Художній переклад в Україні як чинник формування нації. Урок української. 2002. № 4. С. 58 – 59).

Деталі: Автор: Методист; Опубліковано: 21 лютого 2024; Створено: 21 лютого 2024; Останнє оновлення: 21 лютого 2024; Перегляди: 208

Нації вмирають не від інфаркту.

Спочатку їм відбирає мову.

Ліна Костенко

Майже половина із шести тисяч розмовних мов світу нині стоїть на порозі зникнення. Зокрема, лише в Європі під загрозою перебувають 30 мов. Тому, за рішенням ЮНЕСКО, з метою захисту багатомовності та сприянню мовному і культурному різноманіттю 21 лютого щороку, починаючи з 2000- го, світ відзначає Міжнародний день рідної мови (International Mother Language Day). Це свято про право кожної людини розмовляти рідною мовою у своїй країні.

Українська мова — одна з найбагатших та наймелодійніших мов світу. Водночас вона є і однією з найдавніших мов на нашому континенті. Та попри те, в часи бездержав'я впродовж майже чотирьох століть вона змушена була виборювати своє право на існування. У словнику української мови — близько 256 тисяч слів! Це духовний скарб нації, її генетичний код.

«Не говори: в нас мова солов'їна,

Бо мова вище, ніж пташиний спів.

В її скарбниці — доля України,

Глибинна таємниця правіків.

Вона нуртує джерелом криничним,

Із попелища феніксом встає,

Для нації вона гарант на вічність,

Тому її так люто ворог б'є...»

(Микола Лотоцький, «Мова»)

«Українці виборювали своє право говорити українською понад 350 років. І сьогодні відстоювати його має кожен громадянин, адже, як відомо, без мови рідної й народу рідного нема. Захищати і дедалі утверджувати українську мову як державну — наше спільне завдання», — Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

Шануймо ж і плекаймо рідну мову, бо мова — це не просто засіб людського спілкування. Це духовний скарб нації. Збережімо її в усій пречудовій красі для себе і наступних поколінь!

10 цікавих фактів про українську мову:

1. Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.

2. За лексичним запасом найближчою до української мови є білоруська — 84% спільної лексики. Далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно), потім — російська (62%). "До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11", — кажуть експерти.

3. В українській мові, на відміну від решти східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких — кличний.

4. У 448 році візантійський історик Пріск Панійський під час перебування в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова "мед" і "страва". Це була перша згадка українських слів.

5. Українську мову в різні історичні періоди називали по- різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української до середини XIX століття була назва "руська мова".

6. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру "П".

7. Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера "Ф".

8. Українська мова багата на синоніми. Наприклад, слово "горизонт" має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.

9. Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня.

10. Українська мова має велику кількість зменшувальних форм. Навіть слово "вороги" може звучати як "вороженьки".

Деталі: Автор: Методист; Опубліковано: 13 лютого 2024; Створено: 13 лютого 2024; Останнє оновлення: 13 лютого 2024; Перегляди: 207

13 лютого 2024 року відбулася настановча конференція з культурологічної практики для студентів 1 курсу денної форми навчання спеціальності 014 Середня освіта. Студентам було оголошено програму практики, повідомлено про звітну документацію. Доброю традицією стало проведення вікторини "Київ культурний". Цього року культурологічна практика пройде під гаслом: "Наближаємо ПЕРЕМОГУ!".

Деталі: Автор: Методист; Опубліковано: 20 лютого 2024; Створено: 20 лютого 2024; Останнє оновлення: 20 лютого 2024; Перегляди: 207

20 лютого українці вшановують пам'ять Героїв Небесної Сотні: 10 років тому у центрі Києва відбувся масовий розстріл учасників протесту. Це пам’ять про те, як українці виборюють свободу, як єднаються у боротьбі проти ворога, як перемагають і творять своє МАЙБУТНЄ.

«10 років тому українці вирішили раз і назавжди: ми хочемо й будемо жити лише у європейській державі. Все це 10 років тому для народу було стимулом боротись. Все це є стимулом для нас і сьогодні. Захищати свою землю. Захищати свою свободу. Захищати своє завтра. Захищати свою Україну. Слава Україні!» — звернувся Президент до українців.

Юрій Іздрик

ці гранітні грудневі груди

ці гарячі грудневі нерви

це не хвилі –

це просто люди

нерозривно

безперервно

це не хвилі –

це просто нерви

майже голі

ще гарячі

хай не змерзнуть

хай не звернуть

хай сміються

хай не плачуть.

Небесна сотня.

Герої не вмирають...

Сайт, присвячений Героям Небесної сотні https://nebesnasotnya.com/proza-i-poeziya

Вірші про Небесну Сотню https://chytomo.com/vichna-pam-iat-tonke-prominnia-virshi-pro-nebesnu-sotniu/

Десять років після Євромайдану: у Києві відкрилася виставка про долі Героїв Небесної Сотні https://armyinform.com.ua/2024/01/17/desyat-rokiv-pislya-yevromajdanu-u-kyyevi-vidkrylasya-vystavka-pro-doli-geroyiv-nebesnoyi-sotni/

Деталі: Автор: Методист; Опубліковано: 29 січня 2024; Створено: 29 січня 2024; Останнє оновлення: 29 січня 2024; Перегляди: 218

«Dulce et decorum pro patria mori! / Солодко і гарно вмерти за отчизну» — каже латинський поет, поезії котрого були шкільною книжкою тих, котрих тепер ховаємо. Солодко і гарно! Се затямили вони — і не опустили тієї рідкої нагоди, яку давала їм нинішня велична хвиля відбудування нашої держави і охорони вільностей і прав нашого трудящого люду. Вони стали грудьми за свою батьківщину і мали щастя полягти головами в цій святій боротьбі.
  Велике щастя згинути так, в боротьбі, а не дезертирами, не нейтральними, не замішаними в юрбі страхополохами, що безплатними пасажирами силкуються прослизнути в нове царство української свободи. Велике щастя окупити своєю кров'ю забезпечення цієї свободи!
  От у цій хвилі, коли провозяться їх домовини перед Центральною Радою, де протягом року кувалась українська державність, з фронтону її будинку здирають російського орла, ганебний знак російської власті над Україною, символ неволі, в котрій вона прожила двісті шістдесят з верхом літ. Видно, можливість його здерти не давалась даремно, видно, вона не могла пройти без жертв, її треба було купити кров'ю. І кров пролили ці молоді герої, котрих ми нині проводжаємо!
  Вони щасливі, що могли купити своєю кров'ю такі вартості своєму народові! Батьки, брати, сестри тих, котрих ми сьогодні ховаємо! Стримайте сльози, що котяться з ваших очей, як стримую я. Бо ж ті, котрих ви ховаєте, доступили найвищого щастя — вмерти за отчизну! їх слава і вдячна пам'ять про них житиме з нашою свободою разом, серед народу нашого однині і довіку!

Джерело: Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть. Київ, 1991. С. 202.