Про кафедру

    28 лютого на нашому факультеті відбулась непересічна подія, присвячена 190-річчю УКРАЇНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені МИХАЙЛА ДРАГОМАНОВА, – зустріч із Олександрою РЕКУТ-ЛІБЕРАТОРЕ, докторкою філологічних наук Університету Флоренції, Рейнського університету Фрідріха Вільгельма в Бонні та Сорбонни, випускницею факультету іноземної філології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Організатор зустрічі – кафедра методики викладання іноземних мов і світової літератури.

Олександра Рекут-Лібераторе привернула увагу учасників заходу до таких питань:
- особливості літературної освіти в університетах Італії;
- культурний взаємозв’язок двох міст-побратимів – Києва та Флоренції;
- три корони італійської літератури (Данте, Боккаччо, Петрарка) як відображення трьох головних напрямків в італійській літературі і в італійській ментальності;
- Флоренція і видатний флорентієць (Данте);
- українсько-італійські літературні зв’язки.

Щиро дякуємо нашій випускниці Олександрі Рекут-Лібераторе за цікаву лекцію, імпульси до роздумів, відповіді на запитання! За любов до своєї Alma mater, нашого факультету і нашої кафедри!

ВІЗИТКА Олександри РЕКУТ-ЛІБЕРАТОРЕ

Освіта
• 2002 – з відзнакою закінчила факультет іноземної філології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, здобувши кваліфікацію бакалавра філології; вчителя французької мови і зарубіжної літератури.
• 2003 – отримала диплом з відзнакою після магістратури на факультеті іноземної філології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова за спеціальністю «Мова та література (французька, німецька)».
• 2006 – здобула повну вищу освіту в екстернаті за спеціальністю «Мова та література (італійська, англійська)», факультет іноземної філології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Диплом спеціаліста з відзнакою.
У 2005-2008 роках навчалась в аспірантурі Київського національного лінгвістичного університету. І в 2010 р. захистила дисертацію в Інституті літератури імені Тараса Шевченка Національної Академії Наук України зі спеціальності 10.01.04 «Література зарубіжних країн».
У 2012-2015 роках навчалась у Міжнародній докторантурі з «Італійської літератури та філології» в Університеті Флоренції; Рейнському університеті Фрідріха Вільгельма в Бонні, а також у Сорбонні.
• 2009-2011 – магістратура з «Сучасної філології» в Університеті м. Флоренція.
У 2016 році захистила з відзнакою докторську дисертацію.

Викладацька та наукова діяльність
У 2003-2007 роках Олександра Рекут працювала викладачем іноземних мов на нашому факультеті. Нині викладає італійську літературу в Університеті Флоренції, а також за запрошенням в інших європейських університетах. Є науковим керівником пошукових проєктів із італійської літератури, почесним членом двох асоціацій, зокрема Італійської асоціації українських студій.
Є авторкою 4-х монографій, багаточисленних наукових статей, а також нарисів і перекладів.
І нам приємно, що такий блискучий науковий і викладацький шлях, зокрема інтерес до літературознавства, компаративних досліджень, методики викладання літератури починався тут, на нашому факультеті.

 

    22-27 лютого 2024 р. завідувачка кафедри, професорка ОЛЕНА ІСАЄВА у межах програм для професійного розвитку освітян, що організовує Національний центр «Мала академії наук», провела авторський семінар-практикум «Медіаграмотність під час війни: як вистояти і перемогти?». Мета заходу – розвиток медіакомпетентності та критичного мислення сучасної особистості, що дозволить їй сформувати стійкий медіаімунітет проти різноманітних прийомів і засобів пропаґанди та дезінформації, що існують у медіапросторі.

   Протягом цих днів учасники семінару-практикуму дізнавалися, які існують різновиди неправдивої інформації, проводили фактчекінг, визначали пропаґандистські прийоми, з’ясовували, чим вирізняється пропаґанда, ІПСО і інформаційно-психологічна операція, міркували над тим, як не потрапити у пастку інформаційної бульбашки, чим небезпечний фішинг, що таке клікбейт, як вирахувати бота та розглядали інші питання. З повною програмою семінару можна ознайомитися за цим покликанням.

   Крім лекційних і практичних занять, освітяни працювали на інтерактивній дошці Padlett, на якій вони мали виконати одне із творчих завдань на вибір. Також на цій дошці Оленою Олександрівною були розміщені різноманітні корисні матеріали для успішного проходження курсу і завдання для самостійної роботи. Усі учасники також мали пройти підсумковий тест за основними темами семінару-практикуму.
За результатами роботи усі учасники семінару-практикуму отримують сертифікат на 15 год (0,5 ЄКТС).

 

    "Щоб мова тобі повністю відкрилася, маєш бути залюбленим в неї", - писав Олесь Гончар.


     Залюблені в українську мову викладачі кафедри методики викладання іноземних мов і свто
вої літератури разом зі своїми родинами й студентами вітають з Міжнародним днем рідної мови! Приємного перегляду!

    24 лютого 2024 року Україна відзначає другі роковини повномасштабного вторгнення рф. Це 730 діб тривог, болі і втрат... Але водночас - ці два роки життя - часи нашої незламності, стійкості, героїзму і мужності, це часи української історії.
Сьогодні всі згадують початок війни й наше протистояння ворогу. У перший день війни колектив нашої кафедри підготував для студентів звернення, яке залишається актуальним і сьогодні. Пригадаймо його.

   Дорогі наші студенти!
Викладачі кафедри методи
ки викладання світової літератури за результатами засідання кафедри, яке відбулося сьогодні (24 лютого 2022 р. о 12 годині), звертаються до вас з такими думками.


1. Зберігаємо спокій, не піддаємося паніці, бо цього якраз прагне наш ворог. Не дамо йому такий привід!
2. ВІРИМО, ПІДТРИМУЄМО наших військових усіма можливими способами!
3. ВІРИМО В НАШУ ПЕРЕМОГУ, бо за нами ПРАВДА, НАША ЗЕМЛЯ, полита кров’ю наших пращурів, НАША ІСТОРІЯ! І обов’язково «ВСЕ БУДЕ Україна»!
4. Пам’ятаємо про власну безпеку і безпеку близьких нам людей! Думаємо, в якому місці буде найбезпечніше, домовляємося, як будемо тримати зв’язок. Підтримуємо один одного! Допомагаємо! У цьому наша СИЛА!
5. НЕ піддаємося на ФЕЙКИ! НЕ РОЗПОВСЮДЖУЄМО НЕПЕРЕВІРЕНУ ІНФОРМАЦІЮ!!! Довіряємо тільки ОФІЦІЙНИМ ДЖЕРЕЛАМ!
6. Не передаємо ні в якому разі інформацію про пересування наших військових (ні фото, ні координати), бо це може бути використано ворогом!
7. Пам’ятаємо, що кожний із нас сьогодні може стати справжнім ВОЇНОМ СВІТЛА, стати справжнім бійцем інформаційних військ. З цією метою передаємо важливу інформацію один одному, доносимо ПРАВДИВУ інформацію про те, що зараз відбувається в Україні не тільки нашим закордонним друзям, але й, по можливості, і ворогам. Доносимо думку про те, що сьогодні кожний, хто підтримує дії агресора, несе персональну відповідальність за все, що відбувається в Україні, що настав час стати нарешті ЛЮДИНОЮ, а не путіноїдом!
8. Виховуємо в собі і в інших ПСИХОЛОГІЧНУ СТІЙКІСТЬ! Для цього намагаємося щось робити КОНСТРУКТИВНЕ: працювати і розвиватися!
9. Обмінюємося позитивною енергією один з одним! Даруємо один одному ВСЕПЕРЕМАГАЮЧУ СИЛУ ЛЮБОВІ – ЛЮБОВІ ДО НАШОЇ КРАЇНИ!!!


СЛАВА Україні!!!

Джерело

    До роковин війни викладачі і студенти факультуту іноземної філології УДУ імені Михайла Драгоманова підготували відеофільм "Вшанування захисників та захисниць України". Рекомендуємо для перегляду.

    Дякуємо нашим захисникам і захисницям! Пам'ятаємо всіх! Допомагаємо й робимо все залежне від себе для ПЕРЕМОГИ: працюємо, навчаємося, живемо! Слава Україні!

    ​21 лютого, у Міжнародний день рідної мови, докторка педагогічних наук, професорка Жанна Клименко прочитала 3-курсникам лекцію на тему «Розвиток мовлення учнів у процесі вивчення зарубіжної літератури». Майбутні вчителі-філологи мають усвідомлювати, що художнє перекладне письменство, яке вивчається в шкільному курсі зарубіжної літератури, є важливим джерелом збагачення мовлення наших школярів. Адже робота над перекладом стимулює звернення тлумача до всіх скарбів рідної мови, розкриття її потенційних можливостей. Невипадково письменники та вчені-філологи часто радять вчитись точного й тонкого смислового, а також стилістичного відчуття слова не лише на зразках оригінальної літератури, а й на художніх перекладах.

Так, видатна українська перекладознавиця Роксолана Зорівчак зазначала: “Я особисто вважаю дуже добрими посібниками для вдосконалення та ушляхетнення власного мовлення переклади П. Куліша, В. Cамійленка, І. Стешенко, М. Зерова, перекладні антології “Відлуння”, “Друге відлуння” та “Третє відлуння” Г. Кочура, “Від Боккаччо до Аполлінера” М. Лукаша, “Захід і Схід” В. Мисика, повного українського Горація в перекладі А. Содомори, у його ж перекладі Овідієві “Любовні елегії” та “Скорботні елегії”, Гомерові “Іліаду” та “Одіссею” в перекладі Бориса Тена, “Фауст” Й. В. Ґете у перекладі М. Лукаша та в його ж перекладі (з доопрацюванням А. Перепаді) Сервантесового “Дон Кіхота”, “Світовий сонет” Д. Павличка та інші шедеври перекладної літератури” (Зорівчак Р. Художній переклад в Україні як чинник формування нації. Урок української. 2002. № 4. С. 58 – 59).  

Дочірні категорії

   

Авторизація  

   

Відвідувачі  

На сайті 209700 гостей та 3 користувачі

   

Контакти  

   
© ALLROUNDER

Використання матеріалів сайту можливе лише при згоді адміністрації порталу та активного посилання. Всі права захищено!