Про кафедру

Деталі: Автор: Методист; Опубліковано: 18 травня 2024; Створено: 18 травня 2024; Останнє оновлення: 18 травня 2024; Перегляди: 1

18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Ця травнева дата пов'язана з початком масової депортації кримських татар у 1944 році, яку згідно з Постановою Верховної Ради від 2015 року визнано геноцидом.

1944 рік трагічним відблиском назавжди увійшов в історію кримськотатарського народу. Протягом 18-20 травня тільки за офіційними даними радянської влади було примусово виселено 191 044 осіб. Iсторики, пов'язанi з кримськотатарським нацiональним рухом, наводять інші вражаючі цифри: 423 000 виселених, з яких 195 тисяч чоловiк загинуло в дорозi та протягом перших пiвтора року життя у спецпоселеннях (це становить понад 46 вiдсоткiв). Експертка Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталія Беліцер стверджує: «Трагічні події, пов’язані з тотальною депортацією кримськотатарського народу у травні 1944 року і наступними десятиріччями насильницького утримання в місцях вигнання, були одним із широкомасштабних злочинів радянського режиму».

Інфографіка складена Ісаєвої О.О. за даними Кримськотатарського національного руху.

У курсі зарубіжної літератури в 11 класу вивчається повість «До останнього подиху» Таїра Халілова, в долі якого закарбувалася трагедія всього кримськотатарського народу. До речі, так називається і стаття про письменника на сторінках наших підручників для 11 класу рівня стандарту і профільного (авторки- Ісаєва О.О., Клименко Ж.В., Мельник А.О., Бицько О.К., УОВЦ «Оріон»).

Серед спогадів очевидців депортації кримськотатарського народу є свідчення і Таїра Халілова. 2009 року письменник згадував, що хоча сам він на той час був досить маленьким, проте і власні враження, і спогади старшої сестри, яка запам’ятала усі подробиці цієї трагедії, ніколи не залишають його. Переповнений болем за те, що відбулося, Т. Халілов стверджує, що влада заздалегідь ретельно продумала, «як непомітно ліквідувати цілий народ, щоб забрати його землю. Ні, вони не вбивали нас у газових камерах, але придумали більш витончений спосіб знищення: телячі вагони й спецпоселення, де вбивали повільно, але напевно».

Розповідь письменника про геноцид його народу вражає жахливими деталями: «Дорогою прямування ешелону, що тривала майже місяць, як і в місцях насильницького поселення, люди вмирали від голоду, хвороб, від нестерпних душевних мук і від нещасних випадків. Наприклад, у нашому вагоні жінка та її шестирічна дочка загинули від того, що вночі на них зверху впали погано закріплені дошки від нар з лежачими на них людьми. А на якійсь станції двоє голодних підлітків на привокзальному ринку вкрали чи то пару пиріжків, чи то пару булок, їх схопили й забили на смерть.

Дорогою нікому жодної медичної допомоги не надавали. Потребу справляли у відро, обгороджене в кутку вагона. Можна собі уявити антисанітарію, що панувала у вагоні, напханому людьми похилого віку, жінками та дітьми. (…) Повністю виснажених, а також брудних, хворих і завошивлених людей прирікали потім на вірну голодну й мученицьку смерть уже в місцях спецпоселення…».

Сім’ю Халілових поселили у дерев’яних бараках в лісовій глушині Костромської області Росії. Нестерпні умови, виснажена праця, голод і хвороби, постійний душевний біль не могли не позначитися на долі колись великої кримськотатарської родини. Після смерті батьків найменьших дітей Халілових віддали до дитячого будинку в Узбекистані. Таїр згадував, що кожного вечора на лінійці разом з усіма іншими дітьми змушений був співати «За детство счастливое наше спасибо, родная страна!».

Згодом він закінчив школу, відслужив в радянській армії, вступив до сільськогосподарського інституту, після закінчення якого, пропрацювавши два роки в Ташкентської області, з дипломом за фахом «учений-агроном, плодоовочівник-виноградар» 1971 року приїхав на рідну землю. І хоча такі фахівці дуже потрібні були Криму, проте, як тільки дізнавалися, що він кримський татарин, у той же час телефонували у міліцію. Після декількох таких невдалих спроб Таїр Халілов зміг повернутися на Батьківщину лише у травні 1990 року.

Деталі: Автор: Методист; Опубліковано: 17 травня 2024; Створено: 17 травня 2024; Останнє оновлення: 17 травня 2024; Перегляди: 4

15 травня 2024 року докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри ОЛЕНА ІСАЄВА взяла участь у роботі І Всеукраїнської науково-практичної конференції «Інфомедійна грамотність: виклики і стратегії розвитку в епоху цифровізації».

Організаторами конференції виступили кафедра української мови і літератури, лабораторія інфомедійної грамотності Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка. Захід відбувся за підтримки програми “Вивчай і розрізняй” (IREX).

У ході роботи конференції було розглянуто важливі питання розвитку медіаграмотності сучасної особистості. Усі учасники цього заходу мали змогу ознайомитися зі змістовними і цікавими доповідями Тетяни Іванової, докторки педагогічних наук, професорки з Академії української преси («Медіаграмотність та критичне мислення сучасного студентства: результати одного експерименту»), Любов Найдьонової, докторки психологічних наук, Президентки Української асоціації медіапсихологів і медіапедагогів («Концепція цифрової медіаосвіти в умовах війни»), Анни Яцишин, докторки педагогічних наук, старшого наукового співробітника Інституту цифровізації освіти НАПН України («Штучний інтелект — ключовий елемент цифрової трансформації в освіті») та інших доповідачів.

Перед учасниками заходу виступили також Ольга Кравченко, керівниця національного проєкту з медіаграмотності “Фільтр”, Любов Цукор, головна редакторка Освітнього проєкту «На урок», експертка впровадження ШІ в освіту, Іван Іванов, тренер з інформаційних та інноваційних технологій, автор і розробник платформ “УМІТИ”, “Мій квест”, Альона Романюк, викладачка Навчально-наукового інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, засновниця фактчекінгового проєкту “Нота Єнота”, і багато інших цікавих спікерів, що поділилися своїми напрацюваннями в галузі медіаосвіти.

У своїй доповіді «Критичний аналіз медіатекстів як необхідна метанавичка сучасної особистості (з досвіду роботи авторського курсу за вибором студентів «Медіаграмотнрість під час війни: як вистояти і перемогти?») Олена Ісаєва поділилася з учасниками конференції своїми напрацюваннями авторського курсу за вибором студентів з медіаграмотності.

Деталі: Автор: доц. Мельник А.О.; Опубліковано: 12 травня 2024; Створено: 12 травня 2024; Останнє оновлення: 12 травня 2024; Перегляди: 116

Дорогу здолає той, хто йде
Українське прислів’я

8-9 травня 2024 року викладачі кафедри проф. Олена Ісаєва, проф. Жанна Клименко, доц. Анжела Мельник, доц. Людмила Давидюк взяли участь у роботі журі ІІІ (фінального) Всеукраїнського етапу конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів членів МАН.

Джерело зображення

Конкурс-захист МАН – це найбільший і найпрестижніший конкурс учнівських науково-дослідницьких проєктів в Україні. Тут школярі під керівництвом наставників роблять перші кроки у науці. У Конкурсі-захисті працює 12 відділень і 69 секцій, серед яких і секція «Зарубіжна література». Цього року у конкурсі-захисті із зарубіжної літератури взяло участь 18 учасників з різних областей України.

8 травня відбувся постерний захист науково-дослідницьких проєктів Всеукраїнського етапу конкурсу-захисту МАН України.

9 травня конкурсанти й конкурсантки представляли свої проєкти на науковій конференції Всеукраїнського етапу конкурсу-захисту МАН України.

Результати ІІІ Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів членів МАН буде оголошено 15 травня 2024 року під час урочистого закриття Конкурсу-захисту МАН.

Бажаємо всім учасникам й учасницям успіхів у подальших наукових пошуках!

Інформацію підготувала доцент кафедри Анжела Мельник.

Деталі: Автор: Методист; Опубліковано: 17 травня 2024; Створено: 17 травня 2024; Останнє оновлення: 17 травня 2024; Перегляди: 4

14 травня 2024 року завідувачка кафедри, докторка пед. н., професорка Ісаєва О.О. взяла участь в якості спікерки у науково-практичному семінарі з теми «Формування читацької компетентності учнів у новому освітньому середовищі» для методистів регіональних методичних служб, керівників регіональних методичних об’єднань учителів української мови і літератури, зарубіжної літератури, що був організований відділом загальної середньої освіти Департаменту освіти і науки Київської обласної державної адміністрації КНЗ КОР «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів».

Олена Олександрівна учасникам семінару презентувала тему «Організація та розвиток читацької діяльності у процесі вивчення літератури у школі».

У ході виступу-лекції було розглянуто такі питання.

Роль книги і читання в житті сучасної особистості, не зважаючи на стрімкий розвиток інформаційних технологій, залишається надзвичайно актуальною.
Природа читацького інтересу, аспекти, що впливають на його розвиток та згасання, культура читача – ці та дотичні їм питання постійно знаходяться у полі зору представників різних сфер життєдіяльності суспільства (педагогів, психологів, культурологів, соціологів, філологів, представників бібліотечної справи).
Проблема формування читацької культури особистості сьогодні є суспільно важливою, до вирішення якої мають долучитися всі учасники як освітнього-виховного процесу, так і загального культурного життя України.
Читацька компетентність є ключовою, що необхідна людині на різних етапах та у різних сферах життєдіяльності.
Водночас реалії сьогодення засвідчують відсутність інтересу до читання у сучасною молодою людини, загальне падіння рівня читацької культури, пріоритет аудіовізуальних засобів отримання інформації.
Шкільна літературна освіта покликана сформувати кваліфікованого вдумливого читача з розвинутим критичним мисленням, здатного вирізняти явища справжньої культури, отримувати естетичну насолоду від спілкування з твором мистецтва.
Формування особистісного ціннісного ставлення до людини та оточуючого світу на основі прочитаних художніх творів – це одна із основних цілей вивчення літератури в школі.
Не історія літератури певного періоду, а художній світ цієї літератури, що сприймається і декодується учнем-читачем ХХI століття, має бути покладений в основу сучасного вивчення літератури в школі.
Оскільки читання є також способом соціалізації особистості у суспільстві, тому важливо важливо індивідуалізувати процес навчання, ураховувати первісні читацькі враження, «читацьке право» учнів на своє ставлення до прочитаного.
З метою формування читацької компетентності учнів доцільно розробити права читача і дотримуватися їх у навчальному процесі (за основу можна взяти «Права читача» Д. Пеннака).
Організовуючи навчальний процес у школі з метою формування читача доцільно звертати увагу на існуючі концепції сучасного вітчизняного та західного літературознавства щодо діалогу автора та читача, знання про які, безперечно, збагачують методику викладання літератури в школі.
Оскільки сучасне життя змушує вчителя літератури бути конкуретноздатним у сучасному інформаційному просторі, доцільно у навчальній діяльності використовувати інноваційні методи, прийоми та технології, здатні залучити сьогоднішнє інтернет-покоління учнів- візуалів до читання.
Формування учня-читача має здійснюватися в єдиній системі використання різноманітних методів, прийомів і видів навчальної діяльності, де діалогічні форми організації навчальної діяльності мають стати пріоритетними в системі розвитку читацької культури особистості.
На сьогодні актуальними є такі читацькі стратегії вивчення художнього твору під час війни, коли читання набуває бібліотерапевтичного ефекту, коли читання стає точкою зростання особистості, що переживає травми свідка війни.

Деталі: Автор: Методист; Опубліковано: 14 квітня 2024; Створено: 14 квітня 2024; Останнє оновлення: 16 квітня 2024; Перегляди: 130

Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить,

той ніколи не перестає вчитися.

Григорій Сковорода

В рамках щорічної звітно-наукової конференції студентів і аспірантів УДУ імені Михайла Драгоманова «Освіта і наука – 2024» відбулося засідання двох секцій кафедри методики викладання іноземних мов і світової літератури.

9 квітня працювала секція «Сучасні методи і технології викладання іноземних мов у середніх загальноосвітніх закладах та у вищій школі» (керівники секції: доц. Л.Г Александрова, ст. викл. П.Ю. Мельник). У роботі секції взяли участь 19 студентів бакалаврату і магістратури, які представили результати своїх досліджень, присвячених методиці формування мовних і мовленнєвих компетентностей, а також лінгвосоціокультурної компетентності. Майже всі доповідачі розглядали зазначену проблематику в аспекті використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

Серед кращих доповідей керівники секції відзначили повідомлення студенток Тетяни Кащій, Олени Гумен, Марії Бушури, Таїсії Серіндаг, Дарини Ходанович.

Обмінюючись враженнями в кінці засідання секції, присутні погодились, що спілкування було плідним, усі ми дізналися багато нам ще невідомого, збагатились новими ідеями пов'язаними з тим, як зробити нашу улюблену справу − навчання мови − цікавішим і ефективнішим.

11 квітня засідала секція «Актуальні проблеми літературної освіти», в якій працювало дві підсекції: підсекція 1 (керівники: доц. А.О. Мельник, доц. Л.В. Давидюк), підсекція 2 (керівники: проф. Ж.В. Клименко, доц. Ю.М. Холодна).

У роботі підсекції 1 взяло участь 13 студентів (10 бакалаврів і 3 магістри); у роботі підсекції 2 – 15 студентів (11 бакалаврів і 4 магістрантки), ще троє студентів не виступали, але прийшли послухати і повчитися. Керівники секцій відзначили, що у цілому студенти підготували змістовні і цікаві доповіді на актуальні теми. Усі виступи супроводжувалися якісними і гарно структурованими та візуалізованими презентаціями. Студенти і викладачі взяли активну участь в обговоренні доповідей молодих науковців.

У підсекції 1 кращими були доповіді таких студенток:

Вечірко Юлія Павлівна «Специфіка використання фонових знань у процесі вивчення повісті Ясунарі Кавабати "Тисяча журавлів" (11 клас)», науковий керівник – старший викладач Бицько О.К.

Кадькаленко Ольга Олександрівна «Використання інтерактивних технологій при вивченні казки Г.К. Андерсена "Снігова королева"», науковий керівник – канд. філ. наук, доцент Чепурко О.М.

Мисечко Іванна Петрівна «Повість Анджели Нанетті "Мій дідусь був черешнею" у сучасному літературознавчому дискурсі», науковий керівник – канд. пед. наук, доцент Мельник А.О.

У підсекції 2 за результатами міні-конкурсу (за голосами учасників конференції) кращими були визнані доповіді студенток:
Бондар Жанна Романівна «Дослідження проблеми використання казкотерапії в методиці викладання літератури», науковий керівник – доктор пед. наук, професор Клименко Ж.В.

Кириченко Еліна Сергіївна «Методика вивчення поеми Гомера "Одіссея" в 10 класі», науковий керівник – доктор пед. наук, професор Клименко Ж.В.

Також керівник підсекції 2 проф. Ж.В. Клименко відзначила доповіді Моніч Вікторії, Бородіної Ольги і Неселевської Софії:
Моніч Вікторія В’ячеславівна «Взаємозв’язок різних видів мистецтв у процесі викладання зарубіжної літератури», науковий керівник – доктор пед. наук, професор Ісаєва О.О.

Неселевська Софія Володимирівна «Аналіз проблеми формування моральних цінностей учнів у практиці викладання зарубіжної літератури», науковий керівник – доктор пед. наук, професор Ісаєва О.О.

Бородіна Ольга Валер'янівна «Використання інфографіки в процесі вивчення дев’ятикласниками драматичних творів (на прикладі п’єси Дж. Б. Шоу "Пігмаліон")», науковий керівник – доктор пед. наук, професор Клименко Ж.В.

За результатами доповідей і їх обговоренням керівники секцій дали студентам такі рекомендації:

не завжди в роботі та на слайдах презентації прізвища науковців треба перераховувати за алфавітом, а важливо за внеском у досліджувану проблему;
дотримуватися правил академічної доброчесності і підписувати зображення (ілюстрації, обкладинки книжок, кадри з кінофільмів та ін.) на слайдах;
у доповідях і відповідях на запитання використовувати більше наукової лексики;
записати і зберегти запитання, які ставилися учасникам конференції, адже вони допоможуть вдосконалити свою наукову роботу і краще підготуватися до її передзахисту і захисту.

Студенти і викладачі відзначили, що наукове спілкування було пізнавальним і корисним, що присутні збагатилися оригінальними і креативними ідеями і методичними підходами, надихнулися творчою атмосферою і готові до нових звершень!